Словарь української мови (1924)/удовиця
Зовнішній вигляд
◀ удовицький | Словарь української мови У удовиця |
удовиченко ▶ |
|
Удови́ця, ці, ж. Вдова, вдовушка. Та йшов козак до дівчини, — зайшов до вдовиці. Мет. 53. Ум. Удови́чка. Рудч. Ск. I. 22.