Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/удолити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
удолити
Берлін: Українське слово, 1924

Удо́лити, лю, лиш, гл. Плохо сдѣлать. Недавно вийшла заміж, та ото ще дечого в хазяйстві гаразд і не вміє. Тільки напекла вона раз паляниць, та баче вже й сама, що вдолила. Драг. 172.