Словарь української мови (1924)/удолити
Зовнішній вигляд
◀ удоїти | Словарь української мови У удолити |
удома ▶ |
|
Удо́лити, лю, лиш, гл. Плохо сдѣлать. Недавно вийшла заміж, та ото ще дечого в хазяйстві гаразд і не вміє. Тільки напекла вона раз паляниць, та баче вже й сама, що вдолила. Драг. 172.