Словарь української мови (1924)/удосвіта
Зовнішній вигляд
◀ удоптати | Словарь української мови У удосвіта |
удосталь ▶ |
|
Удо́світа, нар. На разсвѣтѣ, до разсвѣта. Удосвіта встав я, темно ще на дворі; де-не-де по хатах ясне світло сяє. К. Досв.