Словарь української мови (1924)/удьорити
| ◀ удушшя | Словарь української мови У удьорити |
удягало ▶ |
|
Удьо́рити, рю, риш, гл. Сильно побѣжать. Вона як удьорила од нього! Слов. Д. Эварн. Чи вже.... у місто удьорила. Мир. Пов. II. 84.
| ◀ удушшя | Словарь української мови Борис Грінченко У удьорити |
удягало ▶ |
|
Словарь української мови — У
удьорити
Борис Грінченко
1924
Удьо́рити, рю, риш, гл. Сильно побѣжать. Вона як удьорила од нього! Слов. Д. Эварн. Чи вже.... у місто удьорила. Мир. Пов. II. 84.