Словарь української мови (1924)/удід

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ удівонька Словарь української мови
Борис Грінченко
У
удід 		удій ▶
Берлін: Українське слово, 1924

У́дід, удо́да, м. = Одуд. Хоч куй, зозуле, хоч не куй: мені і удід закує. Ном. № 5515.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/удід&oldid=469962