Словарь української мови (1924)/уздріватися

by Борис Грінченко

◀ уздрівати

Словарь української мови Борис Грінченко У уздріватися

уздрячку ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Уздріва́тися, ва́юся, єшся, сов. в. уздрі́тися, рю́ся, ри́шся, гл. 1) Видѣться, увидѣться. Ми ходимо обоє з чоловіком на роботу, та як уздримося вночі, прийшовши з робити, та знов уночі й розійдємося на роботу. Волч. у. 2) Казаться, показаться, представиться. Мені уздрівся Федька Дирва. Алв. 57. Уздрілось йому. Мир. ХРВ. 275. Уздрівається йому, наче то вовк, аж воно собака. Волч. у.