Словарь української мови (1924)/узирити
| ◀ узимки | Словарь української мови У узирити |
узімі ▶ |
|
Узи́рити, рю, риш, гл. = Уздріти. Кобила як стрибнула, — оглянулась, так і вовка не взирила. Рудч. Ск. I. 5. Я й не взирила, як вона пішла. Борз. у.
| ◀ узимки | Словарь української мови Борис Грінченко У узирити |
узімі ▶ |
|
Словарь української мови — У
узирити
Борис Грінченко
1924
Узи́рити, рю, риш, гл. = Уздріти. Кобила як стрибнула, — оглянулась, так і вовка не взирила. Рудч. Ск. I. 5. Я й не взирила, як вона пішла. Борз. у.