Словарь української мови (1924)/уквітчуватися

by Борис Грінченко

◀ уквітчувати

Словарь української мови Борис Грінченко У уквітчуватися

укидання ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Укві́тчуватися, чуюся, єшся, сов. в. уквітча́тися, ча́юся, єшся, гл. Убирать, убрать себя цвѣтами. А то не буду й танцювать, поки барвінку не нарву та не уквітчаюсь. Шевч. 496.