Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/укипати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
укипати
Берлін: Українське слово, 1924

Укипа́ти, па́ю, єш, сов. в. укипі́ти, плю́, пи́ш, гл. 1) Укипать, укипѣть, увариваться, увариться. Щоб укипіло м'ясо, треба горщика зо щільною покришкою. Дещо. Дай, мамо, вечерять! — Підожди, долото вкипить, то будеш вечерять. Ном. № 12151. 2)? Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизкою, так селезень і вкипів. Мнж. 119.