Словарь української мови (1924)/уклепатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уклепатися
Берлін: Українське слово, 1924

Уклепа́тися, па́юся, єшся, гл. 1) Не впопадъ что либо сказать, сдѣлать, ошибиться. Як його зовуть? Хома. — Не вклепались же, каже, й ви, що йому таке ім'я дали: він на Хому й походив. ЗОЮР. I. 161. 2) По ошибкѣ принять лицо неизвѣстное за извѣстное. Бачу, що панич знакомий, та щоб не вклепатись, роспитався у людей, звідки воно єсть. Литинск. у.