Словарь української мови (1924)/уколошкати

by Борис Грінченко

◀ уколотися

Словарь української мови Борис Грінченко У уколошкати

уколупати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Уколо́шкати, каю, єш, гл. Умертвить, убить. Злигалася з хазяїном і вкупі уколошкали хазяйку. Мир. Пов. II. 103. Отоді то й Гарина на Орельці уколошкали, та не його одного — і других посікли на капусту. Стор. II. 9.