Словарь української мови (1924)/уколупувати

by Борис Грінченко

◀ уколупити

Словарь української мови Борис Грінченко У уколупувати

уколядувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Уколу́пувати, пую, єш, сов. в. уколупа́ти, па́ю, єш, уколупну́ти, ну́, не́ш, гл. Отковыривать, отковырнуть. Приміг би, серця вколупнув та дав. Ном. №9517.