Словарь української мови (1924)/укорочати
| ◀ укоротити | Словарь української мови У укорочати |
укорпнути ▶ |
|
Укороча́ти, ча́ю, єш, сов. в. укороти́ти, чу́, ти́ш, гл. Укорачивать, укоротить, сокращать, сократить. Та вже ж чи вкорочать свій вік, то вкорочай в шинку над бочкою горілки. Г. Арт. (О. 1861. III. 112). Укоротив я вам віку. Шевч. 204. — ходи́. Замедлять, замедлить шагъ. Христя трохи вкоротила ходи. Мир. Пов. II. 43.