Словарь української мови (1924)/укочуватися

by Борис Грінченко

◀ укочувати

Словарь української мови Борис Грінченко У укочуватися

укошуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Уко́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. укоти́тися, укочу́ся, тишся, гл. Вкатываться, вкатиться. Покотився тоді сліпуючи та й укотивсь у лисиччину норку. Грин. I. 178.