Словарь української мови (1924)/украдатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
украдатися
Берлін: Українське слово, 1924

Украда́тися, да́юся, єшся, сов. в. укра́стися, укра́дуся, дешся, гл. 1) Избѣгать, избѣгнуть встрѣчи съ кѣмъ, уходить, скрываться, скрыться. Його вона шукала — побачитись, а він украдався, та й не бачила таки. Лебед. у. 2) Пробираться, пробраться, прокрасться, вкрасться. Увечері якось укрався в сіни. О. 1862. I. 33. Та недосвіт перед світом в садочок укрався. Шевч. 651. Вкралося горе. Шевч.