Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/укривдити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
укривдити
Берлін: Українське слово, 1924

Укри́вдити, джу, диш, гл. Обидѣть. К. Краш. 37. Вуйко дуже нас укривдив. Федьк.