Словарь української мови (1924)/укріп

by Борис Грінченко

◀ укрівля

Словарь української мови Борис Грінченко У укріп

укріпити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Укрі́п, укро́пу, м. = Окріп. Чи бачив хто з чорта м'ясо? Чорта в укріп, а чорт утік. Ном. № 2634. 2) Раст. укропъ, Anethum graveolens. Анн. 35. Не рости, укропе, не рости, укропе, та вище городу, та вище городу. Нп. Ум. Укрі́пець.