Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/укуплятися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
укуплятися
Берлін: Українське слово, 1924

Укупля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. укупи́тися, плю́ся, пишся, гл. Чрезъ покупку земли врѣзываться, врѣзаться своими владѣніями въ чужія владѣнія. Вкуплятися в чужії ґрунта. 2) — у парубки́. За троекратное угощеніе парней водкой получать, получить доступъ въ ихъ среду. Мил. 60.