Словарь української мови (1924)/укурюватися
| ◀ укурювати | Словарь української мови У укурюватися |
укусити ▶ |
|
Уку́рюватися, рююся, єшся, сов. в. укури́тися, рю́ся, ришся, гл. Пылиться, запылиться. Як не вкрити хліб, то вкуриться. Харьк. у.
| ◀ укурювати | Словарь української мови Борис Грінченко У укурюватися |
укусити ▶ |
|
Словарь української мови — У
укурюватися
Борис Грінченко
1924
Уку́рюватися, рююся, єшся, сов. в. укури́тися, рю́ся, ришся, гл. Пылиться, запылиться. Як не вкрити хліб, то вкуриться. Харьк. у.