Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/укучитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
укучитися
Берлін: Українське слово, 1924

Уку́читися, чуся, чишся, гл. Наскучить, надоѣсть. Добре ніколи не укучиться. Ном. № 1712.