Словарь української мови (1924)/улан
Зовнішній вигляд
◀ уламок | Словарь української мови У улан |
уланенко ▶ |
|
Ула́н, на, м. Уланъ. Чуб. V. 94. А в уланах добре жити, довбешкою воші бити. Нп. Ум. Ула́ник, ула́ничок, ула́нчик. Ном. № 811. Грин. III. 194.