Словарь української мови (1924)/улежати

by Борис Грінченко

◀ улегчати

Словарь української мови Борис Грінченко У улежати

улежатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Уле́жати, жу, жиш, гл. Пролежать, извѣстное время: вылежать. Денис не влежить, не всидить і не постоїть на одному місті. Кв. Нігде і хліба кусок не влежить. Ном. № 12223. Та вже нехай хоч розіпнуть, а я без вірші не улежу. Шевч. 444.