Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/улогий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
улогий
Берлін: Українське слово, 1924

Уло́гий, а, е. Ровный, плоскій безъ возвышеній. Улоге поле. Улоге землище. Уло́га гора́. Гора съ некрутымъ подъемомъ. Вх. Зн. 73.