Словарь української мови (1924)/улюбленець
Зовнішній вигляд
◀ улюбити | Словарь української мови У улюбленець |
улюблений ▶ |
|
Улю́бленець, нця, м. Любимець. Ум. Улю́бленчик. Любимчикъ. Бабуся не знає вже, чим свого коханого улюбленчика вшанувати. Г. Барв. 502.