Словарь української мови (1924)/уліплювати

by Борис Грінченко

◀ уліпити

Словарь української мови Борис Грінченко У уліплювати

улітати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Улі́плювати, плюю, єш, сов. в. уліпи́ти, плю́, пиш, гл. 1) Влѣпливать, влѣпить, вклеивать, вклеить, вставлять, вставить. На те мати вродила, щоб дівчина любила, чорні очи вліпила. Ном. № 13935. Так хороше зліпив, як душі не вліпив. Ном. № 10430. Вліпив Бог душу, як у пня. Ном. № 2915. 3) Попадать, попасть. Як ув око вліпив. Ном. № 11356. Одже сон ніколи не змилить, як до ока вліпе. Харьк.