Словарь української мови (1924)/уліті
Зовнішній вигляд
◀ улітати | Словарь української мови У уліті |
улітку ▶ |
|
Улі́ті, нар. Лѣтомъ. Вліті і качка прачка, а взімі і Тереся не береться. Ном. № 552. Хто вліті гайнує, той взімі голодує. Ном. № 558.