Словарь української мови (1924)/умазувати

by Борис Грінченко

◀ умазати

Словарь української мови Борис Грінченко У умазувати

умазуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ума́зувати, зую, єш, сов. в. ума́зати, жу, жеш, гл. 1) Пачкать, запачкать. Умазать морду їх мазкою. Котл. Ен. V. 62. 2) Влѣплять, влѣпить (въ стіну при мазаніи глиной). Вмазала люстерко в стіну.