Словарь української мови (1924)/умаляти
| ◀ умалькувати | Словарь української мови У умаляти |
умалятися ▶ |
|
Умаля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ума́ли́ти, лю́, ли́ш, гл. Умалять, умалить, уменьшать, уменьшить, сокращать, сократить. От тобі наука: не ходи на двір без дрюка, — свиня звалить і віка умалить. Ном. № 7094. Чи я її по личеньку вдарив, чи я її здоров'я умалив? Мет. 271.