Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/умаювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
умаювати
Берлін: Українське слово, 1924

Ума́ювати, ума́юю, єш, сов. в. умаї́ти, умаю́, ї́ш, гл. Убирать, убрать зеленью, цвѣтами. Мою душу, мов до шлюбу дівчину, вмаїли. Млак. 38.