Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/умертвити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
умертвити
Берлін: Українське слово, 1924

Умертви́ти, влю́, ви́ш, гл. Умертвить. Ходив (упирь) у село і вмертвив парубка одного і дівку. Грин. II. 99.