Словарь української мови (1924)/уметати
| ◀ умести | Словарь української мови У уметати |
уметити ▶ |
|
Умета́ти, та́ю, єш, гл. Вбросить. На Свиридона лякають у садку дерево сокирою і приказують: „як не родитимеш, то зрубаю і в піч уметаю». Грин. II. 21.
| ◀ умести | Словарь української мови Борис Грінченко У уметати |
уметити ▶ |
|
Словарь української мови — У
уметати
Борис Грінченко
1924
Умета́ти, та́ю, єш, гл. Вбросить. На Свиридона лякають у садку дерево сокирою і приказують: „як не родитимеш, то зрубаю і в піч уметаю». Грин. II. 21.