Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/умилосердити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
умилосердити
Берлін: Українське слово, 1924

Умилосе́рди́ти, джу, диш, гл. Умилостивить, умилосердить, сдѣлатъ милосерднымъ. Робитиму, робитиму поки сили.... Може вгожу, може вмилосерджу. МВ. (О. 1862. III. 62). Устав тоді Фінес і вмилосердив Бога, — минули болесті, не мерли більше люде. К. Псал. 246.