Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/умовини

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
умовини
Берлін: Українське слово, 1924

Умо́вини, вин, ж. мн. = Умова. Свої вмовини ламають. К. Псал. 128.