Словарь української мови (1924)/умовкати

by Борис Грінченко

◀ умовка

Словарь української мови Борис Грінченко У умовкати

умовлений ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Умовка́ти, ка́ю, єш, сов. в. умо́вкнути, ну, неш, гл. Умолкать, умолкнуть. Чогось умовкав посеред розмови. Г. Барв. 154. Навіки милий глас умовк. Котл. Умовк кобзарь сумуючи. Шевч. 51.