Словарь української мови (1924)/умілий
| ◀ умишляти | Словарь української мови У умілий |
уміло ▶ |
|
Умі́лий, а, е. Умѣлый, искусный. У речах не сунься за вмілими. Ув умілого й долото рибу ловить. Ном. № 6019.
| ◀ умишляти | Словарь української мови Борис Грінченко У умілий |
уміло ▶ |
|
Словарь української мови — У
умілий
Борис Грінченко
1924
Умі́лий, а, е. Умѣлый, искусный. У речах не сунься за вмілими. Ув умілого й долото рибу ловить. Ном. № 6019.