Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/уміщати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уміщати
Берлін: Українське слово, 1924

Уміща́ти, ща́ю, єш, сов. в. умісти́ти, щу́, стиш, гл. Помѣщать, помѣстить. Зміев. у. Не вмістити тобі в серці нової науки. К. Досв. 33.