Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/унадитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
унадитися
Берлін: Українське слово, 1924

Уна́дитися, джуся, дишся, гл. Повадиться. Унадився, як свиня в моркву. Ном. № 2741. От лисичка внадилась до тиєї яблуньки. Рудч. Ск. I. 19. Ото ж до сієї Галі да внадився змій. Рудч. Ск. I. 131.