Словарь української мови (1924)/уносити

by Борис Грінченко

◀ уніятський

Словарь української мови Борис Грінченко У уносити

уноситися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Уно́сити, шу, сиш, сов. в. уне́сти́, су́, се́ш, гл. 1) Вносить, внести. Він там уніс горілки і меду, і вина. Рудч. Св. I. 85. Вно́сити в у́ха. Сообщать. Діти довго не вносили про се батькові у вуха. Грин. II. 153. Нащо сама берешся? Мені внось, що тобі не вгодно. МВ. (О. 1862. Ш. 42). 2) Только сов. в. Понять, усвоить. Павлог. у.