Словарь української мови (1924)/унятливо
Зовнішній вигляд
◀ унятливий | Словарь української мови У унятливо |
уорати ▶ |
|
Уня́тливо, нар. Внимательно. З Чайченком Пилипиха поводилася звичайненько, унятливо, тільки як з чужим-чужісеньким чоловіком. МВ. II. 172.