Словарь української мови (1924)/унімати

by Борис Грінченко

◀ унівець

Словарь української мови Борис Грінченко У унімати

унія ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Уніма́ти, ма́ю, єш, сов. в. уня́ти, уйму́, ме́ш, гл. 1) Утихать, утихнуть. Стало синє море унімати. Та так воно унімало, як би ніколи не грало. КС. 1882. XII. 488. 2) Понимать, понять, разобрать, сообразить. Я чув крик на вгороді і вийшов з хати. Не уняв — чи бились, чи як, і хто з ким. Новомоск. у.