Словарь української мови (1924)/упалий

by Борис Грінченко

◀ упаковувати

Словарь української мови Борис Грінченко У упалий

упам'ятку ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Упа́лий, а, е. 1) Падшій. 2) Незанятый, вакантный. Дитина вмерла у неї, а на впале місце друга буде. Зміев. у. Кінь здох у його, на впале місце він купив собі кобилу. Лебед. у.