Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/упасати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
упасати
Берлін: Українське слово, 1924

Упаса́ти, са́ю, єш, сов. в. упа́сти, су́, се́ш, гл. Упасать, упасти. Синку, чи впасеш свинку? Ном. № 12729. Ніяк я овець не впасу, — усе додому тікають. Грин. I. 221.