Словарь української мови (1924)/упеститися
Зовнішній вигляд
◀ упершині | Словарь української мови У упеститися |
упиватися ▶ |
|
Упе́ститися, щуся, стишся, гл. Подольститься, войти въ милось. Впестився чоловік умерший до своєї жінки та й ходе. НВолын. у. Упестився старшина, а тепер таке робе, що хоч тікай. НВолын. у.