Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/упеститися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
упеститися
Берлін: Українське слово, 1924

Упе́ститися, щуся, стишся, гл. Подольститься, войти въ милось. Впестився чоловік умерший до своєї жінки та й ходе. НВолын. у. Упестився старшина, а тепер таке робе, що хоч тікай. НВолын. у.