Словарь української мови (1924)/упиняти

by Борис Грінченко

◀ упинчатися

Словарь української мови Борис Грінченко У упиняти

упинятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Упиня́ти, ня́ю, єш, сов. в. упини́ти, ню́, ниш, гл. Удерживать, удержать, останавливать, остановить. Хоч і ворота зачини, то не впиниш. Ном. № 2034. Господь злющу руку впинить і на суді оборонить. К. Псал. 90.