Словарь української мови (1924)/упирь
| ◀ упирувати | Словарь української мови У упирь |
упиряка ▶ |
|
Упи́рь, ря, м. Мертвецъ, сосущій кровь живыхъ, упырь. Один чоловік умер та й став упирем. А упирі кров з людей п'ють. Грин. II. 96.
| ◀ упирувати | Словарь української мови Борис Грінченко У упирь |
упиряка ▶ |
|
Словарь української мови — У
упирь
Борис Грінченко
1924
Упи́рь, ря, м. Мертвецъ, сосущій кровь живыхъ, упырь. Один чоловік умер та й став упирем. А упирі кров з людей п'ють. Грин. II. 96.