Словарь української мови (1924)/уплинь
Зовнішній вигляд
◀ уплинути | Словарь української мови У уплинь |
уплисти ▶ |
|
Упли́нь, нар. Вплавь. Кинувсь уплинь, так вода і знесла його. Новомоск. у. Упли́нь за водо́ю. По теченію. У путь, у дорогу, ой уплинь за водою. Нп. Пішла моя розмовонька уплинь за водою. Нп.