Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/уплодити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уплодити
Берлін: Українське слово, 1924

Уплоди́ти, джу́, диш, гл. Родить, породить. Ночник тебе уплодив. Ном. № 3578.