Словарь української мови (1924)/уплітати

by Борис Грінченко

◀ упліт

Словарь української мови Борис Грінченко У уплітати

уплітатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Упліта́ти, та́ю, єш, сов. в. уплести́, ту́, те́ш, гл. 1) Вплетать, вплесть. А чому ти й досі ніколи не вплетеш кісники. Шевч. 494. 2) Сплетать, сплесть. Батога з піску не вплетеш. Ном. № 5259.