Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/уповивати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уповивати
Берлін: Українське слово, 1924

Уповива́ти, ва́́ю, єш, сов. в. упови́ти, в'ю́, є́ш, гл. Обматывать, обмотать, завернуть, запеленать. Вповила добре мішок рядном. І в китайку вповила. Нп.