Словарь української мови (1924)/уповідати
| ◀ уповивач | Словарь української мови У уповідати |
уповістити ▶ |
|
Уповіда́ти, да́ю, єш, сов. в. уповісти, ві́м, віси́, гл. Разсказывать, разсказать. Уповіж мені ти, поневільний шлюбе, що із тебе за неславонька буде. Гол. I. 203. Зінич застрілив молодого, уповідають. Федьк.